Мирненська загальноосвітня школа - Кожна дитина чекає на увагу вчителя
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 07.12.2016, 16:27

Пошук
Меню сайту
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Кожна дитина чекає на увагу вчителя

У кожному класі змінюється зміст освіти, уточнюються цілі, з'являються нові предмети і нові завдання. Але незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку і виховання кожної дитини.

Щоб педагогічний вплив був ефективним, маємо подбати про його цілісність і системність. Для цього необхідно, щоб зміст, методи навчання і виховання, ритм уроку, режим дня і тижня, етика спілкування, дизайн середовища — все працювало на дитячі потреби і вікові можливості, сприяло розвитку дитячих здібностей, не шкодило фізичному і психічному здоров'ю.

Сьогодні не може бути школи, яка спеціально не прагне розвивати особистість дитини. Інша справа — яку педагогічну систему для цієї мети обирають учителі. Будь-які педагогічні новації повинні супроводжу¬ватися захистом і гарантованим збереженням прав дитини на якісну освіту.

Тому педагогічний результат треба зіставляти з тими зусиллями, якими він досягається, щоб запобігти загрозі перевантаження фізичних, інтелектуальних сил і емоційного стану дітей. Особливу увагу слід звертати на те, як новації вписуються у загальну систему роботи школи, чи дотримано наступність із подальшим навчанням. Не треба поспішати "вкласти" у дітей якомога більше, адже обсяги знань і поінформованість не гарантують розвитку і вихованості. Водночас надмірне статичне, фізичне, розумове і емоційне навантаження провокує нервові зриви, агресію, депресію. Наші вихованці — це покоління, яке народилося в умовах погіршення екології і поганого харчування, живе в сім'ях, де люди тривалий час перебувають у ситуації непевності, очікування змін, психологічного дискомфорту. Все це, безумовно, посилює потребу емоційного захисту дітей.

У вихованні і навчанні учнів мають поєднуватися цілеспрямоване і опосередковане стимулювання зусиль дітей щодо розвитку їх пізнавальних і творчих здібностей в ігровому, інтелектуальному, художньому, практичному і комунікативному видах діяльності. Слід уникати голого дидактизму, прямого научування. Натомість маємо спеціально створювати ситуації, коли активно працюють почуття, інтерес, мимовільна увага, пам'ять. Надзвичайно важливо, щоб дитину оточувало естетично привабливе розвивальне і виховне середовище. Причому не створене раз і назавжди, а мінливе, змінюване педагогами, батьками разом із дітьми.

Щоб не стримувати природної активності дітей, забезпечити достатню фізичну рухливість, педагогічний колектив має створити у початковій школі поле "впорядкованої свободи". Гіперопіка над вихованцями породжує їх надмірну залежність від дорослих, формує безвільних, неініціативних людей. Натомість слід спеціально вчити вихованців діяти у ситуаціях вибору, розрізняти погане і зле, задумуватися над наслідками своїх вчинків. Навчальний ритм, режим, структура навчальних занять мають створювати об'єктивні передумови для впорядкованого життя і достатньої самостійності дітей у спілкуванні, пересуванні, виборі діяльності.

Переконана, що ніякі "розвивальні" чи "виховні" предмети не вичерпують виховних і розвивальних завдань початкової школи. Ці завдання мають розв'язуватися через комплексний вплив на всі аспекти формування особистості (сенсорне і розумове виховання, морально-етичне, трудове, фізичне, художньо-естетичне). В активній діяльності, співпраці, співпереживанні, взаємодії з дорослими і дітьми різного віку відбувається індивідуальний розвиток дитячої особистості, її соціалізація — поступове включення у систему особистісних і громадянських цінностей, усвідомлення себе людиною з певним родоводом і громадянською приналежністю. Узагальнення здобутків теорії і педагогічної практики дає змогу виділити ідеї особистісно орієнтованої системи навчання, виховання, яку вважаємо найбільш відповідною ідеям гуманізації і диференціації початкової ланки освіти.

А саме: особистісно орієнтоване спілкування (задоволення потреби особистого контакту вихованців з педагогом, можливість одержати підтримку своїм діям, утвердження людської гідності, відчуття душевного стану в момент розмови, заміна "залізної" дисципліни діловим співробітництвом, гармонізація "хочу" і "треба" тощо); збагачення змісту освіти емоційним, особистісно значущим креативним матеріалом, стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів, якнайповніша і послідовна диференціація та індивідуалізація у навчальній і виховній роботі (зміст, спосіб постановки завдання, міра педагогічної підтримки, оцінювання); діалог між дітьми, учнями і вчителем як домінуюча форма навчального спілкування, спонукання до вільного обміну думками, враженнями (вчитель не озброює, передає, повчає, а організовує, стимулює, співпрацює з дитиною); ситуації вільного вибору учнями навчальних завдань або способів поведінки у випадку морального вибору; залучення учнів до самоаналізу способів діяльності, стимулювання самооцінки; самопізнання і самовдосконалення в різних видах діяльності; опора на довготривалі стимули активного пізнання; побудова уроків як розгорнутої навчальної діяльності, коли учні самостійно ставлять і розв'язують усвідомлювані ними навчальні задачі; багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна; створення естетично-розвивального, гармонійного середовища у всьому навчальному закладі.

Всі ці передумови мають на меті утверджувати всілякими засобами атмосферу емоційного комфорту і духовного взаємозбагачення дитячого колективу; можливості не лише здібній, а й "слабкій" дитині випробувати себе у різних видах творчості. У нових навчальних програмах Початкової освіти ми на це звертаємо особливу увагу. Операційна підготовка до творчості неможлива без цілеспрямованого формування на міжпредметному рівні сенсорних і загальнонавчальних умінь (організаційних, мовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) і основ алгоритмічного мислення, умінь читати і створювати схеми, моделі.

Розвитку пізнавальних здібностей учнів сприяє також постійне використання учнівської співпраці: спільна робота над подібними завданнями; робота в парі над одним завданням; обмін ролями виконавця і контролера; складання завдань один для одного; обмін завданнями і взаємний контроль; робота 3—4 учнів над одним завданням із попереднім розподілом ролей тощо.

Важливим результатом такої співпраці є усвідомлення спочатку педагогами, а потім і батьками першооснов сучасної методики: "Допоможіть це дитині зробити самій". Головне, щоб виникла внутрішня потреба вчитися самій, а не чекати, коли тебе навчать, підштовхнуть, підкажуть дорослі. Хоча тут дитину і дорослих чекає чимало труднощів, але ціна самостійності і розумової ініціативи дуже висока як для актуального, так і перспективного життя дітей.

Олександра САВЧЕНКО, академік АПН України


Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz