Як поводитися з капризними дітьми - Корисні матеріали - Батькам - Каталог статей - Мирненська загальноосвітня школа
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 10.12.2016, 16:36

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Корисні матеріали [14]
Як допомогти дітям у навчанні [7]
Педагогіка на кожен день [10]
Зважаючи на здібності [6]
Здоров'я дитини [11]
Пізнавайте себе і свою дитину [12]
До уваги! [1]
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Корисні матеріали

Як поводитися з капризними дітьми

Діти будь-якого віку бувають вередливими. Багато батьків зауважують, що на деякі вікові періоди припадає пік примхливості, але фахівці не підтверджують цього. Просто одні діти капризують лише у виняткових випадках (на жаль, таких меншість), а інші — практично постійно.

У залежності від темпераменту дитини, її фізичного й емоційного стану вередує вона по-різному: пхикає або ж у гніві верещить, кричить, кусається, шпурляє усе, що потрапить під руку.

Правило перше, яке повинні пам'ятати батьки: треба постаратися чітко зрозуміти причину дитячого гніву. Якщо малюк раптом побачив у вітрині іграшку і верещить, вимагаючи, щоб її негайно купили, — це, природно, необгрунтована примха. Якщо дитина раптом вирішила сама спробувати зав'язати собі шнурки на черевиках, але мамі ніколи, вона поспішає, дитина починає наполягати: «Я сам!», лементи, сльози, сварка — тут вина лежить цілком на дорослому. Адже немає нічого поганого в тім, що дитина хоче стати самостійною, навчитися щось робити сама. Трохи терпіння — і конфлікту можна уникнути!

Правило друге. Якщо «сцена» тільки починається, треба постаратися відволікти увагу дитини. Виявіть подив, говоріть щось, головне, щоб горлань переключився. Скажіть, наприклад: «Ой, подивись, який дивний птах прилетів до нас на балкон. А раптом він чарівний? Підемо спробуємо з ним познайомитися...». Найчастіше дитина із задоволенням включиться в гру і забуде про попередні проблеми.

Правило третє. Якщо не вдалося відвернути увагу дитини, спробуйте на якийсь час дати їй спокій, не звертати на неї уваги. Запеклі горлані зазвичай дуже люблять скандалити саме «на публіку» і досить швидко затихають, якщо їх ніхто не бачить. Намагайтеся залишатися абсолютно спокійними — дитину обеззброює той факт, що ви всерйоз не сприймаєте її примхи і що лементом і істерикою вона нічого не доможеться. І не панікуйте, якщо хтось бачить істерику дитини і вашу нібито байдужість до неї. Адже вам важливіше не те, що про вас подумають абсолютно сторонні люди, а ваші майбутні взаємини з дитиною.

У випадку істерики говоріть з дитиною тихо, спробуйте змочити і прикласти їй до чола і скронь прохолодну носову хусточку. Заспокойте її ніжними словами.

Правило четверте. Психологи радять: виберіть правильну тактику поведінки і дотримуйтеся її, починаючи з найперших капризів вашої дитини. У такий спосіб ви хоч трохи застрахуєтеся від неприємних сцен у майбутньому. Так чи інакше, перші кілька років малюк проводить вдома, і перші конфлікти відбуваються в родині. Якщо малюкові вдається домогтися свого за допомогою вередування, він буде вдаватися до цього способу все частіше й частіше. Таким чином, неправильна реакція батьків на капризи дитини — найчастіша причина, через яку вони повторюються!

Якщо дитина із самого початку звикне до спокійної, але твердої реакції на свої вибухи гніву, то вона рідше буде вдаватися до такого способу вирішення своїх проблем, у тому числі й у громадських місцях.

Правило п'яте. Звертайте увагу на свій емоційний стан. Нервозність батьків швидко передається і дитині, тільки вона, на відміну від дорослих, не вміє довго стримувати емоції, і їй найпростіше влаштувати «сцену». Якщо дитина вже «завелася», не підтримуйте її: якщо ви насупилися — вона стане зухвалою, ви підвищили голос — вона закричала, ви лаєте її, а вона — вже несамовита. Не створюйте таку ланцюгову реакцію. Спокійний тон (скажіть одразу, що ви незадоволені) або навіть мовчання куди дієвіше. І не намагайтеся звертатися до здорового глузду горланя: логічними доводами його не проймеш.

Часто малюк вередує через нестачу уваги до нього дорослих. Навіть якщо батьки витрачають на дитину досить багато часу, діти все рівно відчувають, що бувають їм тягарем, тому і стають більш примхливими й вимогливими. Намагайтеся регулярно викроювати час, щоб цілком присвятити себе дитині. Це зробить її більш упевненою, і вона скоріше почне розуміти, що дорослим також потрібен особистий час.

Правило шосте. Ніколи не шантажуйте дітей, не можна стверджувати: «Якщо ти зараз не замовчиш, я не буду тебе любити...», або: «Якщо будеш мене доводити, я вмру». У такий спосіб ви навчите дитину говорити неправду. І ще. Не виховуйте запереченням. Багато батьків чомусь люблять частку «не». «Не сиди так», «не роби цього» і таке інше. Краще все ж таки спокійний і позитивний метод: «Знаєш, краще сісти от так», «Це можна зробити по-іншому: наприклад, так...».

Правило сьоме. Коли дитина перестає вередувати, коли буря затихне, обов'язково поговоріть з нею ласкаво. Скажіть, що вас засмутила її поведінка. Але не ототожнюйте малюка з його вчинком: запевніть дитину, що ви все одно її любите і переконані, що вона буде намагатися поводитися добре. Подібна розмова необхідна, щоб у дитини не виникло стійкого відчуття провини, як це буває після бурхливих вибухів гніву. А маленькі діти не вміють керувати ні своїм обуренням, ні почуттям провини. Тому, коли вже все пройшло, не дорікайте, не загрожуйте — знайте, що в чомусь дитина сама себе покарала.

За матеріалами "Сучасної енциклопедії виховання дитини"

Категорія: Корисні матеріали | Додав: Валентина (07.04.2010)
Переглядів: 3122 | Теги: Наші діти, батькам | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz