Чи можна карати домом? - Пізнавайте себе і свою дитину - Батькам - Каталог статей - Мирненська загальноосвітня школа
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 08.12.2016, 13:57

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Корисні матеріали [14]
Як допомогти дітям у навчанні [7]
Педагогіка на кожен день [10]
Зважаючи на здібності [6]
Здоров'я дитини [11]
Пізнавайте себе і свою дитину [12]
До уваги! [1]
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Пізнавайте себе і свою дитину

Чи можна карати домом?

Не виходить з голови сцена, побачена на вулиці: мама веде двох дітей, молодший тримається за її руку, а старший, років шести, іде поруч. Побачивши друзів по двору, він побіг було від матері. Але різко зупинив його крик: «Ти що? Забув? Додому хочеш?» Не одразу зрозумівши зміст погрози, яка пролунала, побачив, як знітився хлопчисько, як тихенько повернувся до матері. Що це? Чому не можна до друзів? Це він, виявляється, заслуговує покарання. А покарання — сидіти вдома. Але чому так рвуться у двір наші діти?

Питання, міркування, спостереження на цю тему привели до думки тривожної: чи не ми, батьки, винні в тому, що наші діти люблять вулицю, двір більше, ніж наші добротні квартири, де в багатьох — свій затишний куточок, або навіть ціла кімната? Чи не ми виштовхуємо їх звідти, різко розділяючи дитячий світ на дві частини: домашню і вуличну, дворову?

Чому такими різними бувають наші сини і доньки вдома і з друзями? Часто бачу: дитина біля дверей на сходовій клітці. Вона чекає приятеля, який забіг додому, подруга пішла за скакалкою і сказала чекати; школярка зайшла за однокласницею, щоб разом іти до школи... Чому той, хто тупцює біля дверей, не заходить? Дуже часто відповідь коротка: «Батьки не дозволяють!» Або не запрошують, не прийнято. І таке правило встановили ми, батьки! Причини різні: шкода наведеного порядку, боїмося чужих дітей у будинку, охороняємо в такий спосіб свій спокій, проявляємо свою владу, боїмося поганого впливу на власних дітей, віримо в те, що в нашого сина, доньки повинне бути краще життя і з кращими людьми та ін. Але не можуть діти наші стати повноцінними людьми без друзів, а виходить, і дім наш повинен бути відкритий.

Звичайно, є родини, де вистачає місця, часу, сил і терпіння і для сина, доньки, і для їхніх однолітків. З такого будинку не хочеться поспішати і великим, і маленьким. Тому що — цікаво, тепло, комфортно і друзі поруч.

Ми боїмося вулиці, ми звинувачуємо вулицю дуже часто. Але вулиця наших дітей — це їхні однолітки, друзі. Не відштовхувати дітей одне від одного, а подружити — от наша далекоглядна мета і мудра необхідність. Вулиця вчить дітей насамперед спілкуванню, умінню будувати стосунки, затверджувати себе, проявляти волю, самостійність, наполегливість, терпіння, соціалізує, вчить демократії.

Один зі шляхів пізнання власної дитини — пізнання її друзів, однолітків. Давайте боятися менше, давайте відкриємо свої серця і будинки друзям наших дітей, давайте не пошкодуємо часу для них. Впевнений: ми і наші діти — великі і маленькі — будемо нагороджені. І нам ніколи не доведеться вдаватися до покарання: «Сиди вдома!».

За матеріалами "Сучасної енциклопедії виховання дитини"

Категорія: Пізнавайте себе і свою дитину | Додав: Валентина (07.04.2010)
Переглядів: 750 | Теги: Наші діти, батькам | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz