Як стати добрими батьками - Пізнавайте себе і свою дитину - Батькам - Каталог статей - Мирненська загальноосвітня школа
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 03.12.2016, 08:47

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Корисні матеріали [14]
Як допомогти дітям у навчанні [7]
Педагогіка на кожен день [10]
Зважаючи на здібності [6]
Здоров'я дитини [11]
Пізнавайте себе і свою дитину [12]
До уваги! [1]
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Пізнавайте себе і свою дитину

Як стати добрими батьками

Насамперед, ніколи нічого не нав'язуйте дитині. Давайте їй поради, рекомендації, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Спочатку поставте запитання самі собі: що я хочу для своєї дитини, що було б добре для неї? Не бійтеся відповідати відверто на ці питання, це дозволить вашій дитині довідатися, чого ви від неї чекаєте, чого їй бажаєте. Це буде для неї своєрідним керігництвом до дії.

Тим часом ваша дитина має потребу в тому, щоб ви чітко ставили рамки: «Я не хочу, щоб ти це робив», «Якщо ти це зробиш, ми посваримося» та ін. Знайдіть у собі сили прямо сказати їй: «Якщо ти приймаєш (пробуєш) наркотики, ми не зможемо більше жити разом». Вона повинна уявляти, що всьому є межа, що є речі, які робити категорично не можна.

Як з нею розмовляти?
Будьте природнім; дитина чекає, що ви розкриєте їй те, що знаходиться в глибині вашої душі, а не на поверхні. Пам'ятайте, що віддавати більше — ще не значить віддавати краще. Головне те, що ви хочете вкласти в дитину. «Я б хотіла, щоб ти прожила так, для мене це важливо, адже в мене це не вийшло». Якщо ви говорите: «Коли я була маленькою, у мене не було того і цього», — безумовно, дитина вам повірить, але для неї важливе не минуле, а сьогодення. Розповідаючи про своє важке минуле, говоріть про те, що вас надихало. Докладно розкажіть про почуття, мрії, захоплення, бажання, які вплинули на все ваше подальше життя. Наприклад: «У твоєму віці я мріяла займатися живописом». Або: «Я мріяла врятувати половину людства...» Якщо дитина довідається про подібні життєві плани, вона зрозуміє, що «дорослий» — це не тільки джерело заборон, інструкцій і правил.

Чого треба уникати?
Природно, ваша система виховання повинна відповідати тим цілям, які ви перед собою ставите, але не вимагайте від дитини строгої і логічної поведінки, якщо самі собі суперечите. Так, ви не можете вимагати успішного закінчення школи й одночасно голосно говорити: «Атестат сьогодні вже не потрібний; він лише плодить безробітних». Якими б не були ваші цілі, ви повинні донести їх до свідомості дитини; необхідно, щоб вона довідалася і зрозуміла, чого ви від неї чекаєте, а також вирішила, яка частина ваших планів так і залишиться лише вашими мріями. Говоріть їй про все, навіть про заповітні свої бажання, щоб у неї не склалося відчуття, що ви щось приховуєте. Дуже часто батько і мати домовляються про те, що говорити дитині, немовби встановлюють свою «правду». Закінчується це, як правило, одним — переходом на особистості, з'ясуванням стосунків, сварками і взаємною ворожістю, оскільки цілком очевидно, що у вас з чоловіком (або дружиною) — можуть бути не тільки різні, але й цілком протилежні принципи і методи виховання. Таким чином, не намагайтеся виховувати свою другу половину, це зайвий доказ того, що ви не праві.

Ви можете сказати дитині: «Я не хочу, щоб ти повертався додому після 10 години вечора, тому що боюся за тебе. Коли я була такою, як ти, у мене був один неприємний випадок. Думаю, що твій батько тієї ж думки, тому що...»

Якщо між матір'ю і батьком виникли розбіжності, дитина повинна почути не їхні взаємні докори й осуд, а аргументи обох сторін.

Дитина — це не піддослідна тварина і не тільки «вихованець». Вона повинна відчувати, що, чим дорослішою вона стає, тим більша на неї лягає відповідальність ще й за батьків, за братів і сестер.

Всім дітям треба відчувати, що вони потрібні дорослим. Спробуйте сказати: «Ти необхідний мені, щоб жити, без тебе мені дуже погано». Ці прості, на перший погляд, слова значать набагато більше, ніж звичне, сказане механічно: «Я тебе люблю». Дайте дитині зрозуміти, що вона займає велике місце в родині, що її «робота» допоможе процвітанню і благополуччю всієї родини. Якщо вона розуміє свою відповідальність, вона швидко стане самостійною.

Якщо виникли труднощі, якщо діалог між вами стає складним, подумайте добре, що стало причиною цього і як це виправити. Звичайно, можна звернутися до норм моралі, закону, але найкраще скажіть собі: «У цьому віці я реагувала б так...» Зробіть так, як ви зробили б тоді, у тому віці. Все що завгодно можна аргументувати з погляду «правил гуртожитку». Ви можете наводити приклади людей, з якими ви не хотіли б жити під одним дахом, і пояснювати чому, і навпаки.

Якщо дитина робить дурниці
Насамперед, ніколи не випереджайте події. Не уявляйте всілякі «катастрофи», які відбудуться з вашою дитиною, якщо вона зробить яку-небудь дурницю. Часто в розмові підлітків можна почути: «Вони бояться, що я пересплю з хлопцем, але це нерозумно; я не хочу і не збираюся цього робити, мені набридло їм це повторювати, у них ідея фікс». Довіряйте вашій дитині, не вигадуйте того, чого немає насправді. Ви можете поділитися своїми побоюваннями з дитиною, але повинні також уміти вислухати і повірити. Якщо дитина зробила, на вашу думку, дурницю, допоможіть їй, будьте поруч, так, ніби в неприємну ситуацію потрапили ви самі. Але іноді треба сказати: «Цього разу я допомогла тобі, але наступного разу ти будеш робити все сам». Якщо ви робите їй занадто сильну підтримку, ви стаєте співучасником її відмови від життя за правилами того суспільства, у якому вона повинна жити.

За матеріалами "Сучасної енциклопедії виховання дитини"

Категорія: Пізнавайте себе і свою дитину | Додав: Валентина (14.02.2010)
Переглядів: 822 | Теги: батькам, Наші діти | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz