Що робити, якщо у вас проблеми з дисципліною? - Пізнавайте себе і свою дитину - Батькам - Каталог статей - Мирненська загальноосвітня школа
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 08.12.2016, 13:55

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Корисні матеріали [14]
Як допомогти дітям у навчанні [7]
Педагогіка на кожен день [10]
Зважаючи на здібності [6]
Здоров'я дитини [11]
Пізнавайте себе і свою дитину [12]
До уваги! [1]
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Пізнавайте себе і свою дитину

Що робити, якщо у вас проблеми з дисципліною?

— Не бігай! Ти що, не можеш ходити, як усі нормальні діти?
— Ну що ти скачеш весь час?
— Сядь як треба!
— Що ти стоїш на одній нозі, як лелека?
— Дивися, впадеш — ноги переламаєш.
Не можна пригнічувати моторні функції дитячого організму. Дітям просто необхідно стрибати, бігати, скакати, крутитися на місці та ін. Не треба піклуватися про стан меблів більше, ніж про здоров'я дитини. Заборона на рухливі ігри породжує в дитини напруженість, поганий настрій, агресивність.

Треба зробити так, щоб потреба дитини в рухах, у фізичній активності організму знаходила адекватний прояв. Це застава хорошої поведінки дітей і відповідно спокою батьків.

Порушення дисципліни.
Якщо батьки чітко виражають будь-яку заборону, не принижуючи дитину, то дитина звичайно підкоряється. Але іноді діти порушують будь-які заборони. Питання от у чому: що робити, коли дитина так поводиться? Необхідно, щоб батьки були добрі, але строгі. Реакція їх на порушення заборони не повинна бути багатослівною. Неприпустимо починати дискусію про доречність або недоречність заборони, не слід розпочинати з цього приводу довгі пояснення. Безглуздо пояснювати сину, чому не можна кривдити сестру, досить сказати: «Бити людей не можна». Даремно пояснювати, чому не можна шпурляти м'яч у шибку, треба просто підтвердити: «М'яч кидати в скло не можна».

Коли діти у своєму незнанні переступають межу, то в них з'являється страх перед розплатою за зроблену провину. Не слід підсилювати почуття страху довгими поясненнями — цим ми підсилюємо, і слабість. А дитина саме повинна в цей момент відчувати силу дорослої людини, яка допоможе їй справитися з небажаними поривами.

От приклад, який показує, як не можна реагувати на порушення заборон.
Мати: «Я бачу, ти розумієш мене тільки тоді, коли я кричу. Ну, добре. (Верескливо, голосно.) Припини, бо я зараз так тобі дам, що в очах потемніє! Спробуй, жбурни ще хоч раз!» Замість того щоб лякати і погрожувати, мати могла б виразити свій, на жаль, справедливий гнів кращим способом:
— Я дуже на тебе серджуся!
— Я гніваюся!
— Перестань, не зли мене!
— Кубики кидати не можна! Кидають тільки м'яч.
Встановлюючи заборони, не слід влаштовувати боїв з приводу їхньої необхідності, доречності, ущемляючи дитячу гордість.
Дівчинка (на дитячому майданчику): — Мені тут подобається. Я додому не піду. Залишуся ще на годину, так!
Батько: — Ти говориш — так, а я говорю — ні.
Така заява призведе до одного результату з двох, до того ж небажані обидва: або переможе батько, або переможе донька. Набагато краще зосередити увагу на бажанні доньки залишитися на майданчику, ніж на її виклик батьківському авторитету.
Наприклад, тато міг би сказати:
— Я бачу, що тобі тут подобається. Звичайно, ти хочеш грати тут хоч десять годин підряд! Але сьогодні вже немає часу, час додому.
Якщо навіть після цього дівчинка ще упирається, батько може взяти її за руку і повести з дитячого майданчика. Для малят дія куди красномовніша слів.

«Атаки» на батьків. Ніколи не можна дозволяти дитині бити своїх батьків. Ці «атаки» однаково шкідливі і для дітей, і для батьків. Дитина починає нервувати, боятися покарання. Батьки зляться на дитину, кричать. Щоб цілком виключити можливість таких реакцій, необхідно вчасно встановити певну заборону. Іноді доводиться спостерігати неприємні сцени. Маленький син, наприклад, хоче вдарити маму по голові, а вона замість цього пропонує йому стукнути по руці. «Удар мене, тільки не дуже сильно», — сказала тридцятирічна мати своєму трирічному сину, підставляючи йому руку. Хочеться втрутитися з криком: «Що ви робите? Краще б ви стукнули його, ніж він — вас!»
Мати повинна була негайно зупинити сина:
— Бити людей не можна. Цього я тобі не дозволю.
— Якщо ти сердишся, поясни чому.
Ця заборона повинна бути вічною, скасовувати її неприпустимо. Гарне виховання засноване на взаємній повазі батьків і дітей, але при цьому батьки завжди «старші», дорослі, більш досвідчені. Дозволяючи сину «вдарити, але не дуже сильно» себе по руці, мати вимагає від нього неможливого: тут він не в змозі провести чітку межу. Виходить, що мати сама як би кидає йому виклик, запрошуючи його «емпірично» визначити, що таке дійсний, сильний удар.

Пороття. Хоча пороття має дуже дурну «репутацію», воно проте є дуже популярним методом впливу. Звичайно січуть дітей тоді, коли більш звичні методи, типу погроз або прохань, не дали результатів. Так, пороття робить необхідну в даний момент дію: напруга спала, дитина підкорилася (принаймні, цього разу). Якщо пороття настільки ефективне, чому ж ми почуваємо себе так незручно, коли доводиться його застосовувати? Ми соромимося застосовувати силу і повторюємо собі: «Треба б знайти інший шлях розв'язання цієї проблеми». А погано саме те, що пороття «вчить» дітей неправильному способу розрядки дурного настрою. Ми ніби говоримо дітям: «Якщо злишся — бий!» Замість того щоб привчати їх до більш «цивілізованих» форм прояву своєї реакції, ми опускаємося до дикунських.

Одна з найгірших побічних дій пороття — перешкода вихованню свідомості в дитини. Пороття швидко «знімає» почуття провини, і дитина знову вільна поводитися так, як їй заманеться. Бухгалтерський розрахунок, та й тільки! Нерідко діти навіть провокують батьків на пороття, за виразом одного батька: «Вони просто самі напрошуються». Проблема ця не з легких. З такими дітьми треба розмовляти, відкрито обговорювати їхні провини, іноді підказати їм шлях вираження свого гніву, усвідомлення провини. Коли батьки і діти навчаться, кожний у міру своєї відповідальності, діяти спільно, необхідність у фізичних покараннях відпаде.

За матеріалами "Сучасної енциклопедії виховання"

Категорія: Пізнавайте себе і свою дитину | Додав: Валентина (08.03.2010)
Переглядів: 1864 | Коментарі: 2 | Теги: Наші діти, батькам | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
1  
В мене брат йому 10років,він змінився після сметрі тата(Став агресивним, вже нікого не слухає)Що робити????

2  
Інно, вам би звернутися за допомогою до психолога. Я не можу нічого вам порадити, адже не знаю всієї ситуації. Причинами такої поведінки може бути що завгодно:
- можливо, ваш батько був дуже доброю людиною, авторитетною для сина, і поведінка хлопчика - реакція на втрату близької людини, помножена на "бурі" підліткового віку;
- можливо, навпаки: батько був дуже сильною, авторитарною особистістю, тримав хлопця "в рамках"; тепер він ніби вирвався на волю;
- можливо, ваш брат підсвідомо хоче взяти на себе роль "дорослого" (якщо в сім'ї більше немає чоловіків, іноді діти рано дорослішають), а ви постійно нагадуєте йому, що він ще маленький...
Як бачите, одні лише припущення, жодної конкретної поради я вам не можу надати (та й не маю права). Лише одне: шукайте шляхи примирення, вони є ...

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz