Як виховати в дитини почуття власної гідності - Зважаючи на здібності - Батькам - Каталог статей - Мирненська загальноосвітня школа
Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 07.12.2016, 16:23

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Корисні матеріали [14]
Як допомогти дітям у навчанні [7]
Педагогіка на кожен день [10]
Зважаючи на здібності [6]
Здоров'я дитини [11]
Пізнавайте себе і свою дитину [12]
До уваги! [1]
Погода
Погода в Украине
Календар
Теги
Наше опитування
Я шукаю:
Всього відповідей: 4499
Колеги




Презентації для дітей

Учитель географії

www.rbdut.com.ua
 Заступник з виховної роботи Журнал Дніпро
Академія Саморобкіна
Шкільна бібліотека
Шкільні твори з української та зарубіжної літератури
Підручники для підготовка до ЗНО з історії України
Володарське НВО
Сайти шкіл Оріхівського району:
Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»
Освітянам
У Міністерстві освіти і науки України
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти Оріхівської РДА
Оріхівський районний методичний кабінет
Форум директорів шкіл України
Освітній Інтернет портал Офіційний веб-сайт ПОІППО імені М.В. Остроградського
Партнери
Каталог MyList.com.ua каталог сайтів
Украинский портАл Освітній портал
a d d . i n . U A
Безкоштовний каталог сайтів Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі [Vox.com.ua] Портал українця
Корисні посилання
Работа, персонал и трудоустройство в Киеве и Украине
карта Киева
Каталог для ваших сайтов
Статистика

Рейтинг сайта в веб-каталоге misto.zp.ua
Наша кнопка

Форма входу
Логін:
Пароль:

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Зважаючи на здібності

Як виховати в дитини почуття власної гідності

Кожному з нас приємно усвідомлювати себе самостійною і незалежною людиною. Але, на думку психологів, така самооцінка найчастіше неправильна. Багато людей, навіть не усвідомлюючи цього, займають пасивну життєву позицію і готові підкоритися чужій ініціативі.

Але сучасна людина стикається з таким розмаїттям зовнішніх думок, суджень і стилів, що сьогодні практично неможливо домогтися життєвого успіху за рахунок однієї лише покірності. Наші діти вступають в епоху, яка належить натурам творчим, ініціативним, самостійним.

Звичайно ж, не слід очікувати високого рівня самосвідомості від дошкільника. Багато в чому він копіює поведінку інших дітей, чимало сприймає на віру, і це нормально, навіть необхідно. Якщо хочете, пристосовництво — його життєвий стиль. Але вже серед дітей 5—7 років спостерігаються досить явні індивідуальні розходження. Батьків звичайно не лякає, а навіть задовольняє готовність дитини в усьому погоджуватися зі старшими і підкорятися їм. Часом їх непокоїть, що дитина підкоряється більш жвавим, активним одноліткам, не маючи своєї позиції, легко приймаючи чужу. Дійсно, згодом ця риса може закріпитися і призвести до несприятливих для особистості наслідків. Тому треба так організувати спілкування дитини з однолітками, а можливо, і з молодшими дітьми, щоб вона зуміла продемонструвати свої знання й уміння, виявити ініціативу в розмові й у грі. З іншого боку, небажано ставити її в невигідні умови змагання з однолітками. Наприклад, якщо дитина не має великих музичних здібностей, але з волі батьків займається музикою, то явне відставання від більш обдарованих товаришів переконає її в тому, що вона приречена на другі ролі. Плануючи заняття своєї дитини, треба більше враховувати її справжні здібності і схильності, щоб, виявляючи їх, вона набувала досвіду успішності.

Небезпечно перестаратися у формуванні старанності і дисципліни. Батькам, які бачать мету виховання в слухняності за будь-яку ціну, не треба дивуватися, що на них чекає або зіткнення з лютим бунтом, або (у тому випадку, коли вони одержать «перемогу») у них виросте слабовольний і пасивний пристосуванець.

Втім, одне може несподівано перерости в інше. Нерідко буває, що слухняна дитина з настанням підліткового віку стає некерованою. Замість звичного і настільки милого деяким батькам конформізму (пасивного прийняття існуючого порядку) на сцену виходить так званий нонконформізм, тобто прагнення протистояти чужій думці не зважаючи ні на що, навіть усупереч здоровому глузду. Але не треба, однак, вважати, начебто в пору пубертатного вибуху (період статевого дозрівання) з конформіста раптом «вилупилася» незалежна особистість. Звиклий підкорятися підліток просто змінює об'єкт залежності. Відкидаючи вимоги старших, він, зазвичай, не думаючи підкоряється нормам середовища однолітків. А середовище це буває різним, і стереотипи поведінки, які нав'язуються ним, не завжди сприяють формуванню повноцінної особистості.

У тих родинах, де дитині поступово, відповідно до її можливостей, надається достатня самостійність, де роль дитини не переоцінюють, але й не принижують, по-перше, не виростають залежні конформісти, а по-друге, менша ймовірність безглуздого підліткового бунту.

Категорія: Зважаючи на здібності | Додав: Валентина (05.04.2010)
Переглядів: 1622 | Теги: Наші діти, батькам | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright ... © 2016
Конструктор сайтів - uCoz